Унікальні архіви Галицького музичного товариства покажуть публіці

18 грудня, 18:00
Вхід вільний

У неділю, 15 грудня, о 18:00, у галереї Львівського органного залу відбудеться відкриття виставки “Галицьке музичне товариство. Артефакти”. Будуть представлені документи з особистого архіву Лєшека та Тереси Мазепи, врятовані професором Л. Мазепою в 1970-х роках. Вхід вільний.

Музичний двигун Галичини

Доторкнутися до музичної історії та побачити на власні очі унікальні архівні документи зможуть відвідувачі Органного залу 15 грудня. Донька відомого музикознавця, професора Лєшека Мазепи, Тереса Мазепа представить сімейний архів про діяльність Галицького музичного товариства (ГМТ).

“Галицьке музичне товариство – це унікальна музична інституція, яка проіснувала понад сто років і відіграла колосальну роль у формуванні культурного середовища Галичини”, – розповідає Тереса Мазепа, доктор мистецтвознавства, викладачка та наукова співпрацівниця Львівської Національної музичної академії ім. М. Лисенка та Uniwersytet Rzeszowski, Instytut Muzyki. ГМТ було створене у Львові в 1838 році на основі Товариства друзів музики, яке неформально було започатковано ще в першому десятилітті ХІХ ст. Його першим директором в 1838 році став композитор та піаніст Йоганн Рукґабер.

Товариство анімувало музичне життя Львова та Галичини, каже мистецтвознавиця та артистична керівниця проєкту. ГМТ одразу виробило основні принципи роботи. Перший – просвітницько-дидактична спрямованість, професіоналізація музичного життя та плекання навчальних закладів (з 1839 р. музичної школи, з 1853 р. Консерваторії ГМТ). Другий принцип випливав з культурної традиції краю і полягав у національній толерантності. ГМТ об’єднувало австрійців, поляків, німців, русинів-українців, євреїв, чехів, словаків, угорців та ін. Третій принцип – прагнення до репрезентації широкої панорами сучасної музики у всьому багатстві стилів, напрямів, жанрів. Згідно із задекларованими завданнями Товариство вже в перші роки існування розвинуло надзвичайно інтенсивну діяльність з підготовки і проведення публічних концертів, завданням яких було задоволення естетичних потреб львівської публіки.

Репетиції відбувалися щотижня, концерти – щомісяця. Деякі з них супроводжувались художніми читаннями та лекціями, які вели відомі літератори, музиканти, а від початку ХХ століття – музикознавці. ГМТ стало основним осередком пропаганди симфонічної, камерно-інструментальної і вокальної музики.

Завдяки діяльності товариства, Львів почув видатних музикантів своєї епохи – Ференца Ліста, прославленого скрипаля Кароля Ліпінського, відомих скрипалів, братів Генрика і Юзефа Венявських, французького скрипаля і композитора Анрі В’єтана, Улє Булля, Тересу Оттаво (учениця Н. Паганіні), піаністів: знамениту ученицю Ф. Шопена княжну Марцеліну Чарторийську, Паулу Шаліт, Станіслава Монюшка, Йоганна Брамса, який акомпанував “королю скрипок” Йожефу Йоахіму, Пабло Сарасате, Ігнаца Яна Падеревського та багатьох інших.

Активним було ГМТ в благодійності, щорічно організовуючи доброчинні концерти для знедолених, бідних, хворих.

За його прикладом з’являлися музичні товариства в інших містах.

“Галицьке музичне товариство, передусім, формувалося на демократичних засадах. Тут людей об’єднувало замилування музикою”, – підкреслює Тереса Мазепа. У ГМТ були сотні учасників – від учнів шкіл і студентів, до найвпливовіших аристократів; тут на рівних спілкувались між собою князі та юристи, вищі сановники та професори університетів, лікарі, урядовці й професійні музиканти.

ГМТ залишило безцінну нотну бібліотеку, створило школу та консерваторію, одну з перших у Східній Європі. Її вихованцями стали музиканти світової слави – Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Модест Менцінський, Василь Барвінський та інших. До речі, спадкоємиця цієї консерваторії, Львівська Національна музична академія ім. М. Лисенка, цього року святкує 175-річний ювілей.

Будинок Галицького музичного товариства. Нині в ньому знаходиться Львівська філармонія.

100-річний шлях в артефактах

“Архів Галицького музичного товариства у 1970-х роках моєму батькові, Лєшеку Мазепі передав працівник консерваторії Єжи Шибальський. Це кількадесят папок, тисячі друкованих та рукописних документів: протоколи засідань, плани будівництва будинку ГМТ, розпорядження, рахунки, облігації, списки, листування членів товариства та вищих чинів адміністрації Галичини”, – каже Тереса Мазепа.

Ці документи досі ніде не виставлялися. Побачити їх на власні очі – справді унікальна подія. “Батько та я описували їх в своїх наукових працях, за матеріалами архіву ГМТ я захистила в 2018 році докторську дисертацію, але так відкрито ділимося цим скарбом вперше”, – зізналася мистецтвознавиця.

На виставці в галереї Органного залу буде представлена частина з архівів родини Мазеп. Одні із найголовніших експонатів майбутньої виставки – рукописний протокол засідання членів ГМТ з 1852 року, а також рукописна чернетка Статуту товариства з 1869 року. Цікавим є звіт товариства, де зазначено, як воно отримало 20 000 злотих ринських – одну з найбільших пожертв на культурну установу в Австро-Угорській Імперії. Цю суму заповів довголітній меценат ГМТ, президент Палати Адвокатів у Львові доктор Юзеф Маліновський, який постійно презентував товариству цінні дарунки: інструменти, літературу та значні суми грошей. Ці кошти утворили фонд ім. Ю. Маліновського, на який влаштовувалися камерні концертів.

Є й “буденні” артефакти: наприклад, квитанції на купівлю декоративного каменю, яким облицьовано будинок Галицького музичного товариства. Нині в ньому знаходиться Львівська філармонія.

Виставка буде влаштована за хронологічно-тематичним порядком від моменту створення товариства до його останніх днів у 1939 році.

Після лекції на гостей Органного залу чекає концерт музики Адама Солтиса — останнього артистичного директора ГМТ, яке у 1919 році було перейменовано у Польське музичне товариство. Балади та романси А. Солтиса виконають Наталія Дитюк (сопрано) та Мирослав Драган (фортепіано). Квитки на концерт можна придбати у касі Органного залу.

Facebook Comments